Нові правила для МФО України: зміни, запроваджені наприкінці 2023 року, та їх наслідки

Показати більше
Дата публікації Дата публікації: 19.03.2024
Відредактовано Відредактовано: 19.03.2024
Час читання Час читання: 10
переглядів 0 переглядів

Мета оновленого законодавства – захистити права позичальників та унеможливити свавілля кредиторів, які встановлюють надвисокі відсоткові ставки та вимагають від клієнтів платити скриті платежі. CREZU розповідає, чого очікувати від ринку мікрофінансових послуг у 2024 році та як закон, що підписав Президент, покращить умови для клієнтів українських МФО.

Прогноз мікрокредитування в Україні

Обмеження ставок за мікрокредитами

Ключова зміна, що запроваджується законопроектом № 9422 та здійснить суттєвого впливу на правила мікрофінансування, стосується регулювання відсоткових ставок за використання запозичених коштів. Нацбанк провів аналітику та виявив, що наразі відсоткові ставки в Україні надмірно завищені. Наприклад, щодобова плата за використання позики може складати до 5% від запозиченої суми (у перерахунку на двотижневий термін вона досягає астрономічних 70%), а номінальна ставка на рік здебільшого значно перевищує 1000% річних. У документації до нового закону Зеленського ці факти використовуються як обґрунтування необхідності регулювати діяльність МФО та встановлювати обмеження щодо відсоткових ставок.

«Денна номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна відсоткова ставка – понад 1000% річних» – пояснювальна записка [1]до проекту Закону № 9422 від 26.06.2023.

Щоб було легше зрозуміти, чому мікрокредитування було дуже невигідним для позичальників, ми наводимо орієнтовний розрахунок середньостатистичної позики за умовами, що діяли до прийняття нового законопроекту:

  • Сума боргу: 5000 грн
  • Ставка: 2,5% у день
  • Строк кредитування: 14 діб
  • Сума до повернення: 6750 грн
  • Переплата: 1750 грн

Під час розробки законопроекту зазначена мікропозика розглядалась ініціаторами як інструмент для порівняння фінансового навантаження на позичальника з мінімальною заробітною платою. Станом на початок 2024 року вона становить 7100 грн, тобто приблизно 5680 грн після утримання податків (або 2840 грн за 14 днів, необхідних для повернення середньостатистичної позики). Дослідження виявило, що ставка за мікропозикою становить більше 60% від доступного доходу громадянина. Цей показник є неприйнятним з позиції поточних європейських стандартів.

Надвисокі відсоткові ставки можна розцінювати як маніпуляцію обставинами позичальника, які не мають альтернатив, крім звернення до МФО. Тому новий указ Зеленського, тобто підписання Закону № 9422, запроваджує термін «денна відсоткова ставка за кредитом» та передбачає поступове зниження гранично допустимої переплати до рівня 1% у день. Законопроект закладає поетапний перехід на нові нормативи та встановлює обмеження у часі для зниження ставок:

  • 30 діб – до 2,5%
  • 120 діб – до 1,5%
  • 120 діб – до 1% у день

Позичальникам, які сподіваються скористатися більш вигідними умовами, доведеться набратися терпіння та зачекати, поки завершиться перехідний період. Очікується, що до 22.08.2024 (це рівно 8 місяців з моменту набрання законом чинності) ринок послуг повністю адаптується до нових умов, а кредитори змінять свої тарифи, щоб вони відповідали діючому законодавству.

«Після набрання чинності Законом № 9422 в учасників ринку буде один місяць, щоб привести свою діяльність у відповідність до оновлених вимог, у тому числі, щоб перейти на ставку 2,5% на день. Після цього є 120 днів на перехід до ставки 1,5% на день, і ще 120 днів — на перехід до денної відсоткової ставки у розмірі 1%. Фактично, ринок має 8 місяців на адаптацію»

президент Всеукраїнської Асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав'юку коментарі «МінфінМедіа»

Середня сума мікрокредитів, що оформлювались в Україні у першій половині 2023 року, знаходиться у діапазоні від 4500 до 5000 грн.

Які заборони для кредитодавця передбачає законопроект

Регулювання максимального відсотку кредиту – не єдине нововведення за новим Законом України № 9422 від 26.06.2023. З метою захисту громадян України від свавілля мікрофінансових організацій та задля приведення їх діяльності у відповідність до стандартів ЄС документ передбачає такі обмеження для кредиторів:

  • Заборона автоматичної пролонгації терміну позики в односторонньому порядку. Раніше МФО мали змогу без отримання згоди позичальника подовжувати термін кредитування, що ставало причиною серйозної переплати у разі затримки погашення боргу. Наразі пролонгація мікрокредитної угоди стає можливою лише у разі підписання додаткового двостороннього документу. Зробити це можна лише за умови згоди боржника, тому приховані зміни умов стають неможливими.
  • Заборона списання будь-яких платежів, не вказаних у тексті договору споживчого кредитування. Ця умова переводить будь-які приховані комісії або платежі у статус протизаконних. Тепер позичальник не буде дізнаватися про стягнення комісії лише після отримання коштів. Усі можливі витрати та платежі обов’язково мають бути вказані у тексті угоди.
  • Договір обов’язково повинен встановлювати денну відсоткову ставку. Її розмір не дозволено переглядати протягом повернення кредитних коштів.
  • Забороняється надавати споживчі кредити клієнтам, що хворі на ігроманію. Наразі в Україні існує Реєстр осіб, якім обмежено доступ до азартних ігор або ігрових установ. Якщо людина бере кредити, щоб грати, її родичі мають право додати хворого до переліку. Під час розгляду запиту МФО зобов’язані впевнитись, що заявника немає у реєстрі. У разі його наявності у списку оформлення мікрокредиту заборонено.

Законопроект передбачає штрафи, що будуть діяти у разі порушення нових вимог. Санкції до порушників дуже великі, тому у мікрофінансових організацій не буде можливості вважати їх бізнес-витратами та свідомо порушувати закон.

Окрім законодавчо встановлених обмежень, є ще одна заборона, яка діє у період воєнного стану. До відміни особливого статусу кредитор не має права нараховувати пеню або штрафи за прострочення платежів. Навіть після відміни воєнного стану МФО матимуть змогу стягувати тільки такі платежі, які будуть зазначені у тексті угоди.

Оборот виданих мікрокредитів в Україні

Незважаючи на кризу, викликану повномасштабним російським вторгненням, громадяни України продовжують активно користуватися послугами МФО.

Зібрана інформація свідчить про те, що кількість позик невпинно росте. Зокрема, за перший квартал 2023 року приріст становив 18%, а за другий – 7%.

Статистика є доказом зростаючої популярності МФО, незважаючи на те, що закон про мікрокредити ще не було прийнято у 22 та 23 роках. Навіть надвисокі ставки та сумнівні умови кредиторів не відлякували українців від швидких позик, які на додачу ще й схвалювалися у разі відповідності заявника мінімально можливим умовам.

Основні показники діяльності фінансових компаній за 3 квартал 2023 року

Як новий закон змінить ринок мікрокредитування

Законопроект, що підписав Зеленський про регулювання діяльності МФО, передбачає поступову трансформацію ринку мікрофінансових послуг. У кредиторів є час для м’якої адаптації своїх умов та тарифів у відповідності до нових стандартів відсоткової ставки, тому українцям доведеться ще деякий час користуватися послугою зі значною переплатою. Однак цей поступовий перехід потрібен, щоб компанії мали змогу перебудуватися під нові правила та продовжити надання мікрофінансових послуг.

Підписаний фінансовий закон Зеленського не має впливу на тарифи на правила надання банківських кредитів. Споживчі кредити мають набагато нижчу відсоткову ставку за позики МФО: навіть найбільш невигідні тарифи передбачають денну переплату, яка набагато менша за 1%. Тому трансформація фінансового ринку буде відбуватися тільки на рівні мікрофінансових організацій.

Після адаптації відсоткових ставок до рівня, встановленого оновленим законодавством, очікуються такі глобальні зміни:

  • Зацікавленість мікрокредитними послугами серед українців зросте, тому що вони будуть більш вигідними для користувачів.
  • Вимоги МФО до позичальників стануть більш жорсткими, тому що кредитор втратить важелі впливу на ненадійних клієнтів, що не бажають виконувати боргові зобов’язання.
  • Зменшиться кількість та розмір акційних пропозицій, тому що МФО будуть намагатися зберегти свої старі прибутки.
  • З переліку постійних клієнтів МФО зникнуть ігромани, внесені до Реєстру. Це дещо знизить загальну кількість позик, але буде захищати кредиторів від ризиків.
  • Деякі дрібні організації припинять діяльність через недостатню прибутковість, їх клієнтська база перейде до великих учасників ринку.
  • Найближчим часом Нацбанк буде надавати уточнення та рекомендації щодо оновленого регламенту мікрокредитування та інших змін у правилах надання послуг.

Декілька представників мікрофінансових організацій України вже дали свої прогнози щодо майбутніх змін на ринку порталу МінФін[3].

«Частина фінансових компаній підуть з ринку, інші — почнуть переглядати умови для нових та постійних клієнтів, щоб утриматися на плаву. Вимоги, що вносяться, потребують серйозних удосконалень програмного забезпечення, що вимагає великих витрат. Зникнуть безвідсоткові кредити, а також знизяться або будуть відсутні знижки для постійних клієнтів»

Владислав Білан, MyCredit.

Скільки тепер доведеться платити за мікрокредит

Як і раніше, нові правила МФО, що діють з 2023 року в Україні, передбачають, що переплата залежить від умов кредитору та терміну користування позикою. Надаємо приблизний розрахунок, який показує, як може виглядати середньостатистичний мікрокредит з урахуванням законопроекту, який стане обов’язковим для всіх МФО з кінця серпня.

  • Розмір боргу: 5000 грн
  • Денна ставка: 1%
  • Тривалість кредитування: 14 днів
  • Сума до повернення: 5700 грн
  • Переплата: 700 грн

Якщо порівняти розмір переплати за середньостатистичною угодою з поточним розміром мінімальної зарплатні, з’ясується, що вона буде становити близько 25% від заробітку за цей самий період. Це все ще вище за заплановані ініціаторами законопроекту 20%, але вже втричі менше за попередній показник, який існував до набуття новим законом чинності.

Як рахуватимуть денну ставку

Закон, який підписав Зеленський, ніяк не впливає на механізм підрахунку денної відсоткової ставки. Її розмір встановлюється угодою, ніякі додаткові комісії за користування запозиченими коштами неприпустимі.

Сумарний відсоток за користування мікрокредитом розраховується так: [сума кредиту] * [денна відсоткова ставка] / 100 * [загальна кількість днів].

Графік сплати відсотку регламентується текстом договору. Зазвичай під час короткострокового кредитування погашення відбувається шляхом одного платежу. Якщо позику оформлюють на більш тривалий термін, кредитор встановлює графік платежів, який є обов’язковим до дотримання.

Додаткові вимоги та заборони

Головне про інші зміни, що передбачені законопроектом № 9422:

  • Забороняються будь-які платежі або комісії, якщо вони не вказані у початковому договорі.
  • Пролонгація угоди можлива тільки у двосторонньому режимі.
  • Інформація щодо усіх кредитів буде обов’язково передаватися до бюро кредитних історій, незалежно від розміру боргу.
  • Заборонено видачу позик громадянам, які знаходяться у реєстрі ігроманів.
  • Нацбанк залишає за собою право надавати рекомендації та уточнення щодо відносно вимог до платоспроможності потенційних позичальників.

Рубрика «питання-відповідь» стосовно діяльності МФО в умовах нового законопроекту

Чи зміняться вимоги до позичальників?

Законопроект не передбачає перегляду критеріїв, відповідно до яких приймається рішення щодо схвалення або відмови у наданні коштів. Проте потрібно враховувати, що зміни у законодавстві збільшують ризики для кредиторів. Тому є ймовірність, що компанії будуть більш прискіпливо ставитися до потенційних позичальників, щоб недобросовісні кандидати або українці з поганою кредитною історією не мали змогу отримати позику.

Чи можуть МФО ігнорувати вимоги щодо відсоткової ставки?

Якщо у терміни, передбачені законопроектом № 9422, мікрофінансові організації не адаптують умови надання послуг у відповідність до встановлених вимог, регулюючі органи мають право стягнути з порушника величезний штраф. Очікується, що МФО не будуть ризикувати отриманням таких санкцій, тому що це призведе до втрати прибутку від їх діяльності.

Чи може кредитор нараховувати пеню?

У мирний час пеня за прострочення може нараховуватися, але тільки у разі вказання її розміру у тексті угоди. Однак на період, поки діє воєнний стан, нарахування штрафів заборонено. Така умова буде діяти до завершення воєнного стану, тому цей пункт ніяк не пов’язаний із законом, що набув чинності у кінці 2023 року.

Виноски:
  1. 1
  2. 2
  3. 3
Поділитись:
4.9 / 5
(14 оцінок)
Залишити коментар
Коментарі (0)
Сортувати : Нові

Схожі статті

left
background image
Найпопулярніше
Індексація пенсії 2024: останні новини щодо березневого підвищення виплат та коментарі офіційних осіб

Індексація пенсії у 2024 році запланована в кілька етапів, і один із них припадає на березень. Розповідаємо останні новини про весняний перерахунок, розмір надбавки та механіку її нарахування.

165
Немає коментарів
Читати
background image
ВВП, інфляція та курс валют в Україні в 2024 році

Останнім часом ми часто чуємо, що, незважаючи на війну, внутрішній валовий продукт (ВВП) України зростає. Але не всі наші читачі розуміють, про що йде мова. Поговоримо про це детальніше.

254
Немає коментарів
Читати
background image
Як погасити борги за комунальні послуги?

В березні 2022 року було введено мораторій на припинення надання ЖКП, нарахування пені та стягнення заборгованості за надані послуги. Тоді це мало сенс. Доходи населення скоротились, безробіття зросло. Частину територій було окуповано, посилилась міграція населення. З часом, ситуацію на фронті вдалося трохи стабілізувати і настав час подумати про ЖКГ. За цей час борги сягнули астрономічних цифр. Тож, уряд мусить якось врегулювати таку ситуацію. Чи спишуть борги за комунальні послуги? Чим вони можуть обернутися під час війни? Які категорії українців можуть їх не платити? Розповідають експерти Crezu.

35
Немає коментарів
Читати
background image
Як вивести криптовалюту в реальні гроші: кращі методи виведення на картку на інші носії в Україні

Дізнайтеся, як перетворити криптовалюту на готівку або перевести її на інші платіжні засоби. Виберіть ефективні методи обміну криптовалюти на українські гривні. Ми склали список надійних способів виведення, а також розглянули найкращі криптовалютні карти на 2024 рік.

85
Немає коментарів
Читати
background image
Чи скасують в Україні неробочий день 8 березня?

Суперечки щодо того, чи потрібно 8 березня, тривають давно. Спробуємо з опорою на офіційні джерела розібратися, коли День Жінок в Україні отримає нову дату, чи варто очікувати цього в принципі, і куди буде перенесено звичний вихідний.

81
Немає коментарів
Читати
right